Мета роботи- експерементально визначити температуру спалаху і займання. Встановити категорії приміщень по вибухо- і пожежонебезпеці. ВСТУП Температурою спалаху називається найнижча (в умовах спеціального дослідження) температура горючої речовини, при якій над її поверхнею утворюються пари, які здатні спалахнути у повітрі від джерела запалювання, але швидкість утворення парів недостатня для подальшого горіння. На температуру спалаху також мас вплив атмосферний тиск і вологість повітря. Чим вище атмосферний тиск, тим вище і температура спалаху. Гольде і Ломан встановили, що зміна тиску на кожний 1 мм.рт.ст. викликає зміну температури спалаху на 0,033 ... 0,036 °С. Приймаючи середньоарифметичне значення, яке дорівнює 0,0345 °С, як поправку па зміну тиску на 1 мм.рт.ст., обчислюємо температуру спалаху Т при 760 мм.рт.ст.  EMBED Equation.3 
(1) де Р - барометричний тиск при визначенні температури спалаху, мм.рт.ст;  EMBED Equation.3 
 - спостережена температура спалаху при тиску Р, °С. Підвищена вологість збільшує температуру спалаху, так як при цьому у пароповітряній суміші парціальний тиск кисню буде зменшуватися за рахунок присутності водяних парів. Температурою займаная називається температура горючої речовини, при якій вона виділяє пари з такою швидкістю, що після займання їх від джерела запалювання виникає стійке горіння. Опис приладів, що використовуються Температура спалаху рідин залежить не тільки від їх фізико-хімічних властивостей і параметрів атмосферного повітря, але в значній мірі і від методики визначення і конструкції приладу. Для визначення температури спалаху застосовують прилади відкритого і закритого типу. Схема приладу відкритого типу зображена на рис.1. Прилад складається з металевого тигля 1, діаметром 63 ... 65 мм, висотою 45 ... 46 мм і товщиною стінки 1 мм. Тигель помішується в електронагрівач 2, встановлений на штативі 3, на якому прикріплений термометр 4 на 360°С з ціною поділки 1°С. Прилад закритого типу (рис.2) складається з елєктронагрівача І, латунної склянки 2 з плоским дном, яка вкладається в електронагрівач. Всередині склянки є мішалка 3 з гнучкою передачею 4 і позначка рівня, до якого необхідно налити рідину, що випробовується. Скланка закривається щільною кришкою, яка має отвір для термометра 5, засувку з двома отворами 6 і запалюючий пристрій 7. Отвір для запалювання відкривається за допомогою пружинного важеля 8, який одночасно повертає запалююче пристосування і скеровує його до середини отвору.Для визначення температури спалаху застосовують ртутні термометри із шкалою поділок від ЗО до 170°С і від 100 до 300°С проградуйовані через 1°С, залежно від тієї температури спалаху парів рідини, що передбачається. Порядок проведення роботи Визначення температури спалаху і займання у відкритому тиглі Прилад встановлюють у витяжній шафі у темному кутку. Гарячу рідину, що випробовують наливають у тигель, який поміщають на електронагрівач. Рівень рідини встановлюють за шаблоном.У тигель з рідиною встановлюють термометр у строго вертикальному положенні так, щоб ртутна кулька знаходилася у центрі тигля і не торкалась його дна.Рідину нагрівають зі швидкістю 100С/хв.,а за 400С до очікуваної температури спалаху швидкість нагріву зменшують до 4°С/хв.Випробування починають за 10°С до очікуваної температури спалаху, проводячи повільно по краю тигля па відстані 10 ... 14 мм від поверхні рідини, що випробовується і паралельно до неї через кожні 2°С полум'ям запаленого сірника протягом 2-3 с.За температуру спалаху приймають температуру, при якій спостерігається поява перебігаючого і швидко зникаючого синього полум'я. При повторному визначенні температури спалаху береться нова порція рідини, що випробовується. Розходження між паралельними визначеннями при температурі спалаху до 150°С не повинно перевищувати 4°С, вище 150°С-6°С.Визначивши температуру спалаху, нагрівання продовжують з тією ж швидкістю і встановлюють температуру займання. Темп...